Французький шарм Vivienne Sabo. Про те, як минуло знайомство з косметикою бренду.

19:23 1 Comment

Я могла б закохатись в Париж. Уявляю, як поснідавши кавою з круасанами, одягаю беретку і йду гуляти мальовничими вуличками. Точно не минаю магазинів з косметикою і бутіків з пальтами та сукнями. Я не стримуюсь і купую новий парфум. А ще пригледіла розкішний капелюх, зайду по нього завтра. Бо нині мене чекає вечеря в ресторані з виглядом на Ейфелеву вежу де я тихенько прошепочу чоловікові на вушко, що це найкращий з подарунків які я будь-коли отримувала. Але насправді, поки Франція мені тільки сниться. Та й мій коханий, на подарунки щедрий, але аж на ТАКІ доведеться добряче натякнути.
То ж поки прогулянки під паризьким небом в мріях (і в планах) будемо тестуватимемо косметику натхненну цією прекрасною країною.
UPD. І маленький абзацик прозріння.
Як виявилось, Vivienne Sabo Paris тільки гарна назва і Парижем там навіть не пахне. Хоч ці вуальки і мереживо на баночках і надихають на паризькі мрії, бренд російський. А деякі сайти кажуть, що косметику цю колотять в Швейцарії. Здається на пудрі своїй я читала "мейд ін Італі". Словом, то шось темне і мені не дуже хочеться залізати в ті дебрі.
І я досі віри не йму, що наші північні сусіди такий косметос колотять. Ну менше з тим.

Отже, Vivienne Sabo. Як часто я проходила повз стенд зі засобами цього бренду і ніразу не спинилась. На жодній помадці мій погляд не затримався, за жодною тушшю рука не потяглась. А дарма. Дарма. Та краще пізно, ніж ніколи. Прийшов час знайомитись.

Туш Cabaret premiere виявилась геніальною (наскільки це можливо). То нічо, що частина ютуб блогерів вже давно про неї говорять. Я не чула. Мені можна, я в декреті. Щіточка силіконова - любов. Ну, прихильницям щіточок такого формату має сподобатись. Не можна не закохатись і в ефект, який вона створює на віях. Вони довгі, об'ємні і чорні-чорні. Драматичні. Все як я люблю. До речі, подейкують, що кожну хвилину в світі продається 15 таких тушей. Все може бути :)

Ставлю плюсик ще й за стильну упаковку. До речі, щітка набирає туші рівно стільки стільки треба, тобто поки вона новенька і не підсохла я з легкістю фарбую обидва ока. Не лягає грудочками, що важливо. І досить непогано носиться. Щоправда, плакати з нею на віях мені поки не доводилось.

А щоб вії були пухнастіші раджу профарбовувати їх від самих коренів зигзагоподібними рухами.

Олівець для брів ще одна моя любов. Грифель тоненький і доволі твердий, тож дофарбовувати волоски, яких бракує, легко. Просто берете і штрихуєте. І розтушовувати не забувайте, тут якраз для цього діла присобачили щіточку.

Величезний плюс, що олівець не треба стругати, грифель легко викручується і що важливо, закручується назад (бо всяке буває). З мінусів, не надто стійкий, але це можна пережити і виправити з допомогою фіксуючої туші. А ось дизайн олівця дуже милий. Він в мене асоціюється з такою довгою тонкою дамською штукою для куріння куди ще папіроску вставляють. Зараз на сайті benice.com.ua його можна вхопити всього за 126 грн.

В милій рожевій коробочці притаїлись і два продукта, які є не такими частими гостями в моїй щоденній макіяжній рутині. Це пудра і тіні.
Поясню чому. Склалось так, що пудру я завжди на собі бачу і мене дратує вигляд порцелянового напудреного обличчя. А до тіней в мене руки "не з того місця" . Оті всі розтушовки і переходи кольору, то не про мене. Я краще раз-другий стрілки намалюю, але тільки не тіні.

Тому про тіньки я просто помовчу. Хіба скажу, що упаковка доволі мила. Але ось пудру я все ж не змогла залишити в спокої.

Наскільки я змогла оцінити, то пудра виявилась доволі непоганою. На обличчі вона майже невидима, матовість лиця півдня гарантована точно (але в мене нормальний тип шкіри) і тон мені підійшов якраз (в мене номер 2). Словом, якщо мені інколи шось стріляє в голову і я хочу припудрувати обличчя, то рука тягнеться до цієї мереживної краси. До речі, пухівка, що йде в наборі, також непогано наносить засіб, хоч я найчастіше все ж користуюсь пензликами.

Єдиний мінус, сифтер тут не має фіксатора, тож транспортувати пудру незручно. А ось вдома поставити на видному місці сам раз.

І на десерт я залишила найулюбленіше і найсмачніше. Помаду, якою, на жаль, через колір мені так і не вдалось насолодитись. Було б то якесь бордо чи сливка я б її з рук не відпускала, а ось такий блідий рожевий робить з мене моль.

Хоч насправді колір гарний, але на люди показатись з ним я так і не ризикнула.
Як результат тестувати помаду мені довелось вдома. Так от. Якщо ви шукаєте матову комфортну помаду, хочете гарні оксамитові губки, а не стягнуті від помади уста, вам пряма дорога до стенду зі засобами Vivienne Sabo. Принаймні я точно біля нього зупинюсь не раз. За помадою свого відтінку зайду так точно, бо щось мені видається, що це одна з найкомфортніших матових помад в моїй колекції. Ну серед мас-маркетівських точно. Щоправда, стійкість дещо програє, але іноді за комфорт на губах треба чимось жертвувати. Каву з тістечком помада переживе, хіба злегка зникне зі слизової, а ось щось жирніше навряд. Ще вам варто знати, що помада має специфічний запах,трохи мильний, але мені терпимо. На колір і смак, як то кажуть...